Наталя, що долає ізоляцію: як материнська любов стала рушійною силою для всієї громади
Бути мамою дитини з інвалідністю – це щоденна праця, яка вимагає безмежної любові, величезної витримки та стійкості.
Часто такі жінки опиняються у своєрідному соціальному вакуумі. Особливо гостро це відчувається у невеликих сільських громадах.
Історія 41-річної Наталі з Дніпропетровщини – це надихаючий шлях про те, як подолати внутрішнє виснаження та знайти свій голос, щоб захищати інтереси найвразливіших. Саме тому в межах проєкту «We-LEAD», який реалізує ГО «Будь в курсі» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) ми створюємо простір підтримки для жінок із різних вразливих груп. Серед них і ті, хто щодня піклується про рідних з інвалідністю, стикаючись із додатковим навантаженням та ізоляцією.
Довгий час кожен новий день Наталі був схожий на попередній. Він складався виключно з турботи про сина та подолання нескінченних побутових викликів. Життя в сільській місцевості в умовах кризи лише примножувало складнощі. Відсутність спеціалізованих соціальних послуг – таких як центри денного догляду, реабілітаційні кабінети чи інклюзивні простори для розвитку дитини та постійна тривога за безпеку родини поступово забирали всі сили. Жінка звикла тягнути все на власних плечах. Вона віддавала всю себе дитині, забуваючи про власні потреби, відчуваючи глибоку втому та власну невидимість для навколишнього світу.
Першим обережним кроком до трансформації стали онлайн-зустрічі з психологинею в межах нашого проєкту. Про можливість отримати таку допомогу Наталя дізналася від знайомої та вирішила долучитися. Для неї це був справжній порятунок. Завдяки зручному дистанційному формату вона змогла долучитися до групи психологічної підтримки «Разом» просто зі свого дому, залишаючись поруч із сином. У цьому безпечному віртуальному просторі жінка вперше за довгий час дозволила собі відкрито поділитися власним болем, тривогами та переживаннями. Щира емпатія інших учасниць та делікатна робота спеціалістки допомогли їй стабілізувати емоційний стан. Вона крок за кроком відновила внутрішній ресурс, згадала про свої мрії і знову відчула власну цінність.
Здобувши цю внутрішню опору, Наталя наважилася долучитися до панельної дискусії «Жіноче лідерство та інструменти влади: спільні рішення для безпечного майбутнього», яка відбулася 20 квітня. Там зібралися представники влади та активні жінки, щоб обговорити створення «соціального щита» для дітей. Наталя уважно слухала виступи посадовців та експертів про інтеграцію жіночих ініціатив у стратегію розвитку громади, після чого і сама долучилася до обговорення. Жінка поділилася власною думкою та досвідом виховання дитини з інвалідністю в селі, озвучивши ті щоденні бар'єри, про які часто просто не знають посадовці. Цей конструктивний діалог, де її голос дійсно мав вагу, та готовність влади чути потреби людей стали для неї справжнім відкриттям.
Отримавши такий великий заряд натхнення, Світлана відчула крила. Вона зрозуміла, що разом можна досягти набагато більшого, і почала активно долучатися до спільноти активних жінок своєї громади, які також виховують дітей з інвалідністю, щоб підтримувати одна одну та ділитися досвідом.
Сьогодні Світлана продовжує відвідувати онлайн-заходи проєкту та звертатися за консультаціями до наших фахівців. Її очі знову випромінюють надію та впевненість. Вона власним прикладом доводить: жінки зі складними життєвими обставинами володіють величезним, невичерпним лідерським потенціалом. Її шлях надихає інших об'єднуватися, долати будь-які бар'єри та брати участь у формуванні гуманітарних процесів у своїх громадах, роблячи їх кращими для кожного.
Проєкт «We-LEAD» впроваджується ГО «Будь в курсі» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), гнучкого та оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.